Зеленський готовий до відставки Шмигаля?

Категорії Зеленський, Кабмін, Про Україну, Україна, Шмигаль

У владних структурах зараз усіляко заперечують відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, бо він досі, на їх думку, не набрав достатньої токсичності. Але прискорити цей процес можуть платіжки за ЖКГ, які зараз надходять і саме вони можуть стати каталізатором, аби можна було почати збивати цей уряд (тим більше, що й імунітету у Кабміну у вигляді програми Уряду немає). Про це пише політичний експерт аналітичного центру DemocracyHouse Анатолій Октисюк. Крім того, на це може накластися і тиск на олігарха Ріната Ахметова у зв’язку з планами щодо підвищення ренти на видобуток залізної руди, адже Шмигаль з ним тісно пов’язаний – це також може стати політичним драйвером. В цілому є низка системних факторів, зокрема карантин та погіршення макроекономічних показників економіки, які вказують на те, що Зеленському потрібно буде змінювати уряд – питання тільки у тому, наскільки швидко до нього дозріє Зеленський. У цьому випадку перспективи прем’єрства найбільші саме у Юлії Тимошенко. З прагматичної точки зору, це могло б стати одним з найкращих рішень Зеленського, тому що сильний прем’єр – це та людина, яка може у собі акумулювати весь негатив. Звісно, що її призначення несе у собі і ризики, адже тоді маленька фракція Батьківщини фактично зможе диктувати свою волю монобільшості. Але тут грають роль зовсім інші чинники. Її прем’єрство можливе, якщо буде провалена співпраця з МВФ, не буде налагоджено контакту щодо поглиблення співпраці з адміністрацією США та поглибиться пандемічна криза. Іншими словами, якщо така криза настане по всіх напрямках і потрібно буде приймати політичне рішення: або запрошувати сильного прем’єра, або розпускати парламент. Третього варіанту тут немає. Бо входити у президентську кампанію із поразкою на парламентських виборах для Зеленського – не найкращий варіант. Тому йому було б вигідніше розпустити цей парламент, зайти у новий парламент з меншою фракцією, але з іще можливим зараз першим місцем і вже у новому парламенті шукати шляхи співпраці з іншими фракціями, незалежно від того, хто б туди не потрапив. Крім того, на це може накластися і тиск на олігарха Ріната Ахметова у зв’язку з планами щодо підвищення ренти на видобуток залізної руди, адже Шмигаль з ним тісно пов’язаний – це також може стати політичним драйвером. В цілому є низка системних факторів, зокрема карантин та погіршення макроекономічних показників економіки, які вказують на те, що Зеленському потрібно буде змінювати уряд – питання тільки у тому, наскільки швидко до нього дозріє Зеленський. У цьому випадку перспективи прем’єрства найбільші саме у Юлії Тимошенко. З прагматичної точки зору, це могло б стати одним з найкращих рішень Зеленського, тому що сильний прем’єр – це та людина, яка може у собі акумулювати весь негатив. Звісно, що її призначення несе у собі і ризики, адже тоді маленька фракція Батьківщини фактично зможе диктувати свою волю монобільшості. Але тут грають роль зовсім інші чинники. Її прем’єрство можливе, якщо буде провалена співпраця з МВФ, не буде налагоджено контакту щодо поглиблення співпраці з адміністрацією США та поглибиться пандемічна криза. Іншими словами, якщо така криза настане по всіх напрямках і потрібно буде приймати політичне рішення: або запрошувати сильного прем’єра, або розпускати парламент. Третього варіанту тут немає. Бо входити у президентську кампанію із поразкою на парламентських виборах для Зеленського – не найкращий варіант. Тому йому було б вигідніше розпустити цей парламент, зайти у новий парламент з меншою фракцією, але з іще можливим зараз першим місцем і вже у новому парламенті шукати шляхи співпраці з іншими фракціями, незалежно від того, хто б туди не потрапив.

https://svodka.com.ua/