Лікар назвав 7 помилок, які категорично не можна допускати при лікуванні COVID-19


Лікар розповів, які помилки категорично не можна допускати при лікуванні COVID-19

В Україні станом на 19 жовтня налічується понад 300 тисяч заражень коронавірусною інфекцією. Наша країна у рейтингу кількості випадків зараження піднялася на 25-ту сходинку. Попри офіційні дані, які говорять про невисоку смертність від коронавірусу, у порівнянні з деякими іншими країнами, іноді пацієнти допускають помилки в лікуванні, які можуть призвести до летального результату. Про такі та інші помилки хворих COVID-19 розповів лікар-інфекціоніст Київської лікарні №4 Євген Дубровський, передає “Волинь Online”.

Зокрема, Дубровський Євген розповів про те, чого не потрібно робити тим, хто захворів на COVID-19:

1. Не можна панікувати. Попри банальність цього твердження, паніка — страшний і грізний пошкоджуючий фактор, який призводить до непередбачуваних наслідків. Суєта, агресія, розпач — вся палітра непотрібних емоцій виливається в непродуктивне русло і завдає шкоди пацієнту і його близьким. Лікар наголошує, що негативний вплив стресу на наш організм незаперечний, а на поточний момент, коли ще не винайдені вакцини й специфічні ліки, він є єдиним нашим захисником.

2. Не можна вживати антибіотики на ранніх термінах захворювання. Лікар ще раз уточнює, що антибактеріальні препарати борються лише з бактеріями. При цьому така “профілактика” може тільки отруїти організм. Часто після такого профілактичного прийому антибіотиків пацієнтів привозять з важкою пневмонією вже на 6-8 день розвитку хвороби. Медик підкреслює, що з вірусами потрібно боротися саме противірусними препаратами, однак специфічні ліки саме проти коронавірусу поки не було винайдено. Також лікар уточнює, що для призначення антибактеріальних препаратів є свідчення: характерні зміни в аналізах, рентгенологічна картина, клінічна картина та ще деякі нюанси.

3. Не можна проводити тестування відразу після контакту з хворим. Інкубаційний період після зараження на коронавірус становить 2-14 діб. У нормі здавати аналізи після контакту із зараженим потрібно як мінімум через 5 діб (в середньому 7-10).

“Який сенс тікати й тестуватися відразу після контакту? Що ми хочемо побачити: негативний результат. І що далі? Він неінформативний! Людина може захворіти значно пізніше. Вона це відчує (безсимптомні форми — казус, який підлягає серйозному розбору та аналізу: чи дійсно ці хворі люди заразні?). Навіть у випадку легкої непомітної форми є і будуть скарги — як мінімум слабкість, втома, невисока лихоманка. Може зникнути смак або запах. Тоді вже стає зрозумілим, хто захворів і кого доцільно обстежити. Пусте, зайве обстеження забирає ваш час і гроші…” – наголошує медик.

4. Бігти в стаціонар. Лікар підкреслює, що досить часто хворі не впевнені в досвіді свого сімейного лікаря і тому біжать до лікарів у стаціонарні лікарні. Медик зазначив, що розуміє їх, проте лікарі стаціонарів змушені після контакту з тяжко хворими спілкуватися з “панікерами”, у яких може й не бути коронавірусу зовсім. Крім того, через таку паніку люди з легкою формою займають місця важко хворих, а ліжок залишилося зовсім небагато.

“Для стаціонарного лікування є свідчення, критерії тяжкості. Якщо після огляду не видно небезпечних симптомів або підозри на негативну динаміку, то людина повинна лікуватися вдома. Це нормально і цілком оптимально. В основному COVID-19 не переноситься важко. Залиште кисневі палати для важких хворих, поважайте тих, кому дійсно потрібна серйозна допомога і тих, хто її надає!” – зазначає лікар.

5. Недооцінка вірусу. Медик зазначає, що крім “панікерів” утворився другий тип тих, хто лікується – безглуздо безтурботні. Нерідко хворі займаються самолікуванням в моменти, коли хвороба загострюється: так, нерідко в стаціонар потрапляють ті, хто самостійно збивав 40-градусну лихоманку. Саме для таких пацієнтів розгорнута мережа лікарень, підкреслює медик.

“Ми оснащені, підготовлені та готові надати допомогу тим, хто дійсно її потребує. Не втрачайте час, звертайтесь вчасно!” – підкреслив лікар.

6. Безконтрольний прийом противірусних. Медик пояснює, що противірусні препарати не діють на вірус прямо, а лише стимулюють нашу імунну систему. Якось раніше вони працювали, але з COVID-19 є важливий нюанс! COVID-19 — незвичайне захворювання. Наші знання про COVID-19 розширюються, ми вже знаємо, що при коронавірусній інфекції спостерігається вірусоасоційована генералізована імунна відповідь. Що це означає? Це означає, що сам по собі COVID-19 не надає такого руйнівного впливу на тканини й клітини. Біда трапляється, коли організм неадекватно відповідає на чужорідний агент. У разі дисбалансу імунної системи відбувається “неправильна” захисна відповідь. І імунні клітини, вбиваючи вірус, наносять значні пошкодження власним тканинам.

7. Комп’ютерна томографія. КТ — прекрасний високоточний цінний метод, який в контексті COVID-19 дуже часто використовується недоцільно. Вражаюча невідповідність стану хворого і КТ-картини, відсутність можливості прогнозувати захворювання, неможливість визначити терміни захворювання, ніякої допомоги у виборі тактики лікування. Абсолютна неможливість визначити динаміку і подивитися на ефективність лікування. Що краще? Звичайний рентген на 6-7 добу. Він чітко покаже, чи є бактеріальна пневмонія. Тоді відразу можна приймати рішення про призначення антибіотиків. І перевірити потім контрольним знімком ефективність.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у грудні в Україні може бути 400 тисяч активних хворих COVID-19, якщо поточна динаміка захворюваності збережеться. За останні два тижні кількість активних хворих збільшилася приблизно на 30%.